Методичні рекомендації.

Трудове навчання (технології). Креслення.

2013 – 2014 навчальний рік.

Вивчення трудового навчання у 2013-2014 навчальному році розпочнеться за новою навчальною програмою, розробленою відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392 та Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та  спорту  України  від 03. 04. 2012 р.
№ 409. Згідно із зазначеними Типовими навчальними планами на вивчення трудового навчання в усіх загальноосвітніх навчальних закладах у 5 класі відводиться по 2 години на тиждень. Кількість годин на вивчення навчального предмета може збільшуватися за рахунок часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Нова навчальна програма спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в середній школі – формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

         Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. На кожному уроці має бути практична робота. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.

         Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов’язкову для вивчення та варіативну складові.

         Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.

Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією.

Обидва блоки містять чотири розділи:

·        Основи матеріалознавства.

·        Технологія виготовлення виробів.

·        Основи техніки, технологій і проектування.

·        Технологія побутової діяльності.

Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомлюються з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.

Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення  учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.

Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою,    механізмами,    машинами,   сучасними   технологіями   та   процесами.
У цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за двома варіантами:

1)                 останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої одразу планується вивчення варіативних модулів;

2)                 під час освоєння варіативних модулів.

Для набуття учнями корисних навичок під час навчального процесу програмою передбачено вивчення розділу «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в будь-який час не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; перед закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин (багато відсутніх, непідготовлені до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо) не можуть виконати заплановану роботу.

Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою.

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП

Тематичний план

Блок  2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією

Тематичний план

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення процесу, бажання учнів, регіональних традицій.

Перелік варіативних модулів для 5 – 6 класів

Технологія виготовлення народної ляльки.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

Технологія виготовлення виробів, оздоблених аплікацією.

Технологія виготовлення вишитих виробів.

Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

Технологія ремонту та оздоблення одягу.

Технологія приготування страв.

Технологія плетіння з бісеру.

Технологія виготовлення виробів з бісеру на дротяній основі.

Технологія писанкарства.

Технологія виконання електротехнічних робіт.

Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.

Технологія виготовлення виробів з тонкого листового металу та дроту.

Технологія виконання аплікації з природних матеріалів.

Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.

Технологія виготовлення виробів з деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання).

Технологія виготовлення сувенірів з деревних матеріалів.

Технологія виготовлення виробів способом металопластики.

Технологія виготовлення макетів споруд з деревини та деревних матеріалів.

Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.

Технологія догляду за тваринами.

У 2013-2014 навчальному році 6-9 класи працюватимуть за програмою під загальною редакцією В. М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» (набула чинності з 2010 року).

         Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання передбачено:

– 6, 9 класах – 1 год. на тиждень;

– у 7-8 класах – 2 год. на тиждень;

– у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

– у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на вивчення навчальних предметів, факультативів, індивідуальних занять.

Програма з варіативними модулями розміщена на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua).

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:

           – для хлопців;

           – для дівчат;

           – для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.

Навчальна програма з трудового навчання для учнів 6-9 класів побудована за модульним принципом. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантний модуль вивчається у 6-8 класах у першому півріччі.

Для 7-9 класів варіативні модулі  розраховані на 16 годин кожен. Їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами. Варіативні модулі обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій, наповнюваності класів та бажання  учнів.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля є:

– проектування виробів;

– конструкційні матеріали;

– основи техніки і технологій.

На освоєння навчального матеріалу, передбаченого базовим модулем, не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі,  можна скористатись іншими  варіантами формування груп:  з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 класах учні повинні детально ознайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Курси за вибором  дають змогу учням  не тільки  оволодіти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою професійного самовизначення.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф «Затверджено» навчальним програмам курсів за вибором «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів. Зазначені  курси  за  вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання». 

Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізуєть­ся у процесі виконання комплексу навчальних і виховних завдань.

Учні 10-11-х класів, незалежно від профілю навчання (окрім технологічного), освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та інші).

Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль   «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля  у 10-11 класах відводиться  по 12 годин.  Вивчення другої частини  програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Наразі дозвіл на використання у загальноосвітніх навчальних закладах мають такі варіативні модулі до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:

Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.

Технологія художнього різьблення по дереву.

Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.

Основи лісового господарства.

Технологія виготовлення малих архітектурних форм.

Технологія вишивання технікою мережки.

Технологія  художнього набивання на тканині.

Технологія плетіння спицями.

Технологія рельєфного різьблення.

Технологія розпису на склі.

Технологія соломоплетіння.

Технологія інкрустації виробів з деревини.

Технологія токарної обробки деревини.

Технологія вишивання стрічками.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

Технологія вишивання шовковими стрічками.

Технологія писанкарства.

Технологія клаптикового шиття (печворк).

Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.

Технологія об’ємної вишивки.

Технологія виготовлення листівок.

Технологія ниткової графіки.

Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

Технологія в’язання гачком.

Технологія дизайну інтер’єру.

Технологія пірографії (випалювання на деревині).

Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.

Технологія ручного розпису тканини.

Технологія виготовлення штучних квітів.

Технологія ліплення.

Технологія ручного ткацтва.

Технологія виготовлення подарункових упаковок.

Технологія виготовлення дитячого одягу.

Технологія дизайну предметів інтер’єру.

Об’ємне комп’ютерне моделювання.

Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.

Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.

Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.

Технологія матчворку (конструювання із сірників).

Програми зазначених варіативних модулів видруковано у видавництвах «Літера ЛТД»  та «Абетка нова».

Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання:

Деревообробка.

Кулінарія.

Основи дизайну.

Агровиробництво.

Будівництво. Опоряджувальні роботи.

Енергетика.

Конструювання та моделювання одягу.

Легка промисловість.

Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.

Металообробка.

Основи бджільництва.

Технічне проектування.

Українська народна вишивка.

Художня обробка матеріалів.

Швейна справа.

Технології сільськогосподарського виробництва.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки України, профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.

У межах технологічного профілю також можлива професійна підготовка старшокласників.  Наказом  Міністерства  освіти  і науки України від 23.09.2010 № 904 «Про затвердження Типових навчальних планів та Типових програм професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання, відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм, розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.

До першої групи відносяться:

– продавець (з лотка,  на ринку);

– водій автотранспортних засобів категорії «В»;

– водій автотранспортних засобів категорії «С»;

– манікюрниця;

– штукатур.

На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень у 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН України від 27.08.2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До другої групи відносяться:

– вишивальниця;

– агент з організації туризму;

– оператор комп'ютерного набору;

– різьбяр по дереву та бересту;

– інтегрована професія – швачка, кравець.

На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень у 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

До третьої групи відносяться:

– секретар керівника (організації, підприємства, установи);

– касир (на підприємстві, в установі, організації);

– перукар (перукар-модельєр);

– молодша медична сестра з догляду за хворими;

– офіціант;

– секретар-друкарка;

– слюсар з ремонту автомобілів;

– столяр будівельний.

 На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень у 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень у 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.

У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, програми яких мають відповідний гриф Міністерства.

Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 кл. технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень.

У 8-11 класах креслення може  вивчатися як курс за вибором. Міністерством  освіти  і науки України рекомендовано програму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками «Креслення» для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004).

Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.02.2008  № 94 (зі змінами) учні 11 класу складають державну підсумкову атестацію з предметів освітньої галузі «Технологія».

У 2012/2013 навчальному році всі учні, які навчалися за технологічним профілем, складали державну підсумкову атестацію з технологій (профільний рівень). Атестація здійснювалася за новими збірниками завдань, які розроблено відповідно до спеціалізацій, за якими здійснювалось навчання.

Отже, збірник завдань з технологій призначено для здійснення державної під­сумкової атестації учнів 11-го класу закладів системи загальної середньої освіти, у яких організація навчально-виховного процесу відбувається згідно з навчальними планами технологічного профілю професійного та допрофесійного спрямування за відповідним напрямом підготовки.

Умовно збірники завдань можна поділити на 3 групи:

·        Першу групу становлять збірники, які вийшли друком (видавництво Аксіома), зокрема з таких спеціалізацій як «Водій автотранспортних засобів категорії «С», «Водій автотранспортних засобів категорії «В», «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії А₁», «Оператор комп’ютерного набору», «Секретар керівника». Ці збірники представляють основні спеціалізації, які є практично у всіх МНВК.

·        Другу групу становлять збірники, які отримали гриф МОНУ та будуть розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти в електронному вигляді, зокрема з таких спеціалізацій як: «Кухар», «Перукар (перукар-модельєр)»,  «Кравець», «Енергетика», «Столяр будівельний», «Касир (на підприємстві, в установі, організації)», «Слюсар з ремонту автомобілів», «Помічник вихователя». Це ті збірники завдань, які отримали гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».

·        Спеціалізації технологічного профілю, які не увійшли до вищезазначеного переліку, передбачають розробку вчителями завдань для ДПА самостійно за аналогією згідно відповідного напряму (наприклад, завдання для ДПА зі спеціалізації «Швачка» – розробляються за аналогією до наявних завдань зі спеціалізації «Кравець» тощо) з подальшим розглядом їх на відповідних методичних комісіях навчального закладу та затвердженням керівником навчального закладу. При чому для кожної спеціалізації розробляється не менше 10 варіантів завдань.

Учні складають державну підсумкову атестацію з технологій в навчальних закладах, на базі яких вони вивчали профільні предмети. Це можуть бути міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні навчальні заклади, опорні загальноосвітні школи та ін. Склад комісій та порядок оформлення документації з ДПА заздалегідь визначаються спільно місцевими органами управління освітою, адміністраціями закладів освіти на базі яких здійснювалося навчання та адміністраціями загальноосвітніх навчальних закладів за основним місцем навчання учнів.

Державна підсумкова атестація проводиться окремо від кваліфікаційних іспитів з присвоєння робітничої професії.

За вибором учні 11 класу, які навчалися за технологічним та інформаційно-технологічним профілями, можуть складати державну підсумкову атестацію з креслення. Вона проводилася за завданнями зі  «Збірника завдань для державної  підсумкової  атестації з  креслення. 11 клас» (авт. В.К. Сидоренко, С.М. Дятленко, Б.М. Терещук, Я.Т. Солодуха – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).

Кожен з варіантів збірника складається з десяти тестових завдань початкового рівня, десяти тестових завдань середнього рівня, п’яти  завдань достатнього рівня і п’яти завдань високого рівня.

Запропонована система різнорівневих завдань потребує від учнів  різноманітних розумових операцій, практичних умінь і навиків читання та виконання креслень, графічних зображень схем та ескізів.

Державну підсумкову атестацію з трудового навчання (технологій) за вибором можуть складати всі учні 11 класів, окрім тих, які навчалися за технологічним профілем. Вона проводилася за завданнями зі «Збірника завдань  для державної підсумкової атестації з трудового навчання (Технології). 11 клас»  (авт. С.М.  Дятленко,  Б.М.  Терещук,  Н.Г.  Левченко,  Н.Б.  Лосина,    Т.С. Мачача,  А.М. Тарара, В.К. Загорний – К. Центр навчально-методичної літератури. 2013). Збірник містить тестові завдання окремо з технічних видів праці (для хлопців) та обслуговуючих видів праці (для дівчат). Якщо навчання здійснювалося в об’єднаних групах хлопців і дівчат, то, для перевірки рівня навчальних досягнень учнів, слід використовувати інтегровані завдання, які вибирає вчитель із запропонованих у цьому збірнику завдань для хлопців і дівчат. Збірник складається  з  двох  частин,   кожна  з  яких   містить  по  8   окремих  варіантів  з 35 різнорівневими завданнями. Зміст завдань має різні рівні складності.

У повному обсязі збірники розміщені на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій, вчителі можуть взяти зі сторінок періодичних видань та спеціалізованих сайтів:

1.           Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавництва          «Педагогічна преса».

2.           Газета «Трудове навчання»  видавництва «Шкільний світ».

3.           Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі». Видавнича група «Основа».

4.           Сайт www.trudove.org.ua.

Методист з трудового навчання   

Сумського ОІППО                                                                             І.В. Коренева