Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оцінювання та оформлення в класному журналі

результатів навчальних досягнень учнів

загальноосвітніх навчальних закладів

з трудового навчання

Суми 2008

Методичні рекомендації рекомендовано до друку  рішенням вченої ради

Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(Протокол № 7, від 26.06.2008р.)

Методичні рекомендації щодо оцінювання та оформлення в класному журналі результатів навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів з трудового навчання: Метод, рекомендації./ Укладач Крот Г.В, - Суми: Вид. СОІППО - 2008. - стор. 13.

Рецензенти:

Гиря О. О.               кандидат    педагогічних    наук,    в.о.   доцента,    зав.

кафедри теорії та методики виховання СОІППО).

Демченко Є. В.      старший учитель, учитель вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27.

Укладач:

Крот Г.В.       старший   викладач   кафедри   теорії   та   методики

виховання Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Методичні рекомендації розроблені відповідно наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» від 05.05.2008 № 371.

Рекомендації допоможуть учителю об'єктивно оцінювати знання, уміння, навички учнів та правильно оформляти сторінки класного журналу.

ЗМІСТ

Передмова................................................................. …………………..4

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень

учнів з трудового навчання...................................... …………………..6

Поточне оцінювання навчальних досягнень

учнів з трудового навчання...................................... …………………..9

Тематичне оцінювання навчальних досягнень

учнів з трудового навчання..................................... …………………...10

Домашнє завдання................................................... ……………………12

ПЕРЕДМОВА

Відповідно  наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» від 05.05.2008 № 371 розроблені методичні рекомендації щодо тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класного журналу з трудового навчання.

         Закон України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання та розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій. Компетентнісна освіта  зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток  конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентісного підходу передбачає  обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

Відповідно змінюються і підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти   не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності,   як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та  цінностях особистості.

Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Вчені виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей. Предметні – формуються засобами навчальних предметів. Міжпредметні – належить  до групи предметів або освітніх галузей.  Компетентісна освіта на предметному та міжпредментному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.           

          Найбільш універсальними є  ключові  компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту Перелік ключових  компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та

основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом,  навичками життя й практичної діяльності в суспільстві. 

            На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено  п’ять наскрізних ключових компетентностей:

           Уміння вчитися – передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в  навчальному процесі, вміння, бажання організувати  свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та  навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

         Здоров’язбережувальна компетентність – пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

         Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних  відносин; здатність цінувати  найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

         Соціально - трудова компетентність - пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

         Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати,  оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів,  формується  на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі  оцінювання.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

-   контролююча -  визначає  рівень досягнень кожного  учня (учениці),   готовність  до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;       

-  навчальна -  сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини  у засвоєному,  вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна-  формує позитивні мотиви навчання;

-  виховна – сприяє  формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні  навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

-  якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

-  сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх,  формулювати гіпотези);

-  самостійність оцінних суджень.

        Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань -  кількість  знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань -  усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань -  уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи  використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.  

Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

 Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички -  дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Цінностні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті  компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних  досягнень.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

         З метою забезпечення об’єктивного оцінювання знань учнів 12-ти бальна шкала побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів, в якій визначено чотири рівні навчальних досягнень учнів – початковий, середній, достатній та високий.

         Вони  визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

         Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця)  правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

   Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і  не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця ).

    Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання лабораторно-практичних та практичних робіт. Тому критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання мають комплексний характер. До них належать:

—рівень передбачених програмою теоретичних знань та вмінь застосовувати у практичній роботі;

—уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації;

—дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу);

—уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи;

—рівень сформованості трудових прийомів та вміння виконувати технологічні операції;

—дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог;

—дотримання норм часу на виготовлення виробу;

—рівень самостійності у процесі організації і виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль та ін.), виявлення елементів творчості.

         Визначеним рівням відповідають розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-ти бальною шкалою (ТАБЛИЦЯ ).

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання є:

-         поточне;

-         тематичне; 

-         семестрове;

-         річне оцінювання. 

ПОТОЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У зв’язку з специфікою уроків з трудового навчання поточне оцінювання з даного предмету є обов’язковим.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками  відповідно до вимог навчальних програм самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності..

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є:

-         індивідуальне, фронтальне та групове опитування;

-         виконання учнями різних видів письмових робіт (тестування, у тому числі комп’ютерне,  розв’язування кросвордів, графічний диктант, опис технологічного процесу, складання інструкційної або технологічної карти, розробка творчого проекту);

-         виконання лабораторно-практичних робіт;

-         виконання практичних робіт;

-         виконання певного етапу практичної роботи (якщо виріб виготовляється  не на одному уроці);

-         робота з схемами;

-         робота з технологічною документацією;

Оцінювання учнів з теоретичних знань можуть проводитися як  індивідуально так і фронтально, як усно так і письмово  Тоді бали будуть в журналі виставлені відповідно вибірково, або в колонку.

 Оцінювання  практичної роботи, (якщо виріб виготовляється  поетапно на декількох  уроках), виконується вибірково (бали виставляються не всім учням), але з певного етапу практичної роботи, на розсуд учителя, можливе оцінювання і всіх учнів.

В тому випадку коли лабораторно-практична робота або практична робота виконується за один урок, то  оцінюються всі учні.

При закінченні довготривалої практичної роботи за готовий виріб бали виставляються всім учням в колонку на послідньому уроці даної теми чи розділу.

При вивченні значних за обсягом розділів, крім поточного оцінювання,  доцільно проводити кілька проміжних фронтальних оцінювань. Одне оцінювання  за теоретичний матеріал , а друге - за готовим виробом в залежності від розділу, який вивчається.

 Наповнюваність оцінок на сторінці журналу регулює вчитель (їх повинно бути стільки, щоб об’єктивно оцінити учня).

Інформація, отримана  на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями засвоєння навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, що не можна здійснювати на одному уроці.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

-         усунення безсистемності в оцінюванні;

-         підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

-         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

-         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

-         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з трудового навчання.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться після вивчення кожного модуля   програми  трудового навчання за 11 – річною освітою. Основні питання, типові завдання, зміст та обсяг навчального матеріалу, форми оцінювання і т. д. вчитель визначає на основі вимог навчальної програми і вони мають бути відомі учням від самого початку опрацювання теми або її частини, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над розділом (темою) чи модулем. Тому перед початком вивчення нового розділу, теми чи модуля всі учні мають бути ознайомлені з кількістю годин, відведених на вивчення цього розділу, теми чи модуля (кількістю занять); тематикою лабораторно-практичних робіт, видом практичної роботи, вимогами до якості виготовленого виробу; терміном і умовами оцінювання.

Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та  навчальної активності школярів.

Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Результати тематичного оцінювання відображаються у класному журналі в окремій колонці після вивчення кожного модуля.

В класному журналі для тематичного оцінювання учнів після останнього уроку теми чи модуля відводиться одна колонка для виставлення тематичного балу і записується  - Тематична. Дата в цій  колонці не записується, пуста клітинка до і після тематичної не залишається.

Якщо вивчення модуля не закінчено в межах семестру, тематичне оцінювання  виставляється по  поточним оцінкам та оцінці за практичну роботу за фактично виконану роботу на момент оцінювання. В наступному семестрі виставляється оцінка за готовий виріб і враховується (як поточна) у ІІ семестрі.

Якщо учень із поважних причин  був відсутній на всіх уроках  з даного розділу чи теми,  він повинен відпрацювати матеріал і пройти тематичне оцінювання ( не пізніше ніж  закінчиться семестр).

Якщо учень був відсутній на всіх уроках трудового навчання протягом вивчення розділу та не виконав вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований).

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі  семестрових оцінок.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова  оцінка виставляється без дати в колонку з надписом «Скоригована»  за  колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх скоригувати.

           Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки.

У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об'єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування ' семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено,

Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об'єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку II семестру, за підсумками II семестру - не пізніше 10 червня поточного навчального року.

При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до  Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 №186  та погоджено    Міністерством юстиції України  №279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання для учнів 9-х класів - не дає  права на отримання свідоцтва з відзнакою;

а учням  10-11-х  класів  -     не  дає   права  бути  претендентами  на
нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні" та срібною „За
успіхи у навчанні" медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування учнями оцінки за II семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

З переходом на проектно-технологічну діяльність та для створення умов розвитку творчого потенціалу, творчої активності учнів на уроках трудового навчання домашнє завдання доцільно задавати на кожний урок.

Домашнє завдання з трудового навчання задає вчитель на свій розсуд в залежності від типу  та форми проведення уроку.  Запис домашнього завдання в журналі при спарених уроках можна записувати як в одній клітинці, так і в двох клітинках.  Рекомендуємо такий запис у класному журналі.

1. Якщо учні забезпечені підручниками, то в   колонці класного журналу  «Домашнє завдання», вчитель записує дані про підручник, за яким працює. Тоді домашнє завдання доцільно записати так:  «Опрацювати  параграф №1», або «Опрацювати с. 45», бо підручник уже вказаний.

2. Якщо в учнів немає підручників, то запис доцільно робити так:

«Опрацювати записи у конспекті», «Вивчити записи у конспекті» «Опрацювати  сторінки 35-37 підручника за 7 клас, 1998 р., авт. І.А. Іванов»

3. Для того, щоб учні принесли всі необхідні матеріали, інструменти, пристрої для виконання практичної роботи запис доцільно зробити так: 

«Підготувати креслярські інструменти та пристрої», «Підготувати дошку із липи  300х300х30», «Підготувати тканину до розкроювання».

4. В тому випадку коли учні з об’єктивних причин не встигають  на уроці виконати повністю практичну роботу вчитель може задати як домашнє завдання закінчити роботу вдома. Записуємо в журналі так: «Підготувати виріб до подальшої роботи».

5. Домашнє завдання може записуватися  і так: «Повторити правила Т/Б при роботі з колючими та ріжучими інструментами», «Підготувати повідомлення про породи дерев нашої місцевості», «Підготувати прислів’я про працю», а також домашні завдання творчого характеру – «Виконати кольоровий ескіз  кухонних дощечок»*, «Виконати кольоровий ескіз святкової спідниці»*, «Підготувати документацію до проекту», «Компонувати портфоліо», «Знайти зображення аналогів виробу», «Розробити схему оздоблення»*, «Скласти план виконання виробу», «Розробити ескізні малюнки до виробу», «Підготувати повідомлення про ...»* і т. д.